Шановні батьки! Може, вам стане у нагоді напівжартівливий меморандум дитини, складений психологами від її імені :

1. Не псуй мене. Я чудово знаю, що мені зовсім не потрібно все, що прошу. Я просто перевіряю тебе.
2. Не бійся бути твердим зі мною. Це краще, бо надає мені упевненості.
3. Не застосовуй до мене сили. Це вчить мене тому, що сила – найголовніше у світі. Краще, якщо ти мене просто переконаєш.
4. Будь послідовним. Це бентежить мене та змушує  намагатися уникати робити те, що мені під силу.
5. Не обіцяй, коли не впевнений, що зумієш дотриматися своєї обіцянки. Це послабить мою віру в тебе.
6. Ігноруй мої провокації . інакше я прагнутиму отримувати все нові й нові « перемоги».
7. Не дуже засмучуйся, коли я скажу тобі: « Я тебе ненавиджу». Насправді, я не це маю на увазі, я хочу , щоб ти пошкодував про те, що ти мені зробив.
8. Не змушуй мене почуватися дитиною, тому що я надолужу «дорослою» поведінкою.
9. Не роби за мене того, що я можу зробити сам. Не змушуй мене почуватися немовлям, тому що я постійно вимагатиму твоєї допомоги.
10. Не виправляй мене перед людьми, я охоче послухаю, якщо поговориш зі мною тихо без свідків.
11. Не намагайся обговорювати мою поведінку під час конфлікту. Тоді я чомусь не дуже добре чую, а слухаюсь іще  гірше. Я зроблю все, чого ти хочеш, але давай поговоримо про це пізніше.
12. Не читай мені проповіді. Ти б здивувався, якби дізнався, що я добре усвідомлюю, що погано, а що – добре.
13. Не змушуй мене почуватися так, ніби мої помилки – це гріхи. Я повинен вчитися робити помилки без відчуття того, що я поганий.
14. Не чіпляйся до мене. Бо я буду  захищатися й оглухну.
15. Не вимагай пояснень моєї поведінки. Іноді я справді не знаю, чому я це зробив.
16. Не виправдовуй занадто мою чесність. Мене легко настрахати, і тоді я говоритиму неправду.
17. Не забувай. Що я люблю експериментувати, Я вчуся життю. Тому прошу тебе змиритися з цим.
18. Не захищай мене від наслідків моєї поведінки. Я повинен вчитися з досвіду.
19. Не відштовхуй мене, коли я ставлю чесні запитання. Інакше ти побачиш, що я шукатиму відповіді хто зна де.
20. Не відповідай на «дурні» чи безглузді запитання.  Якщо відповідатимеш, то швидко зрозумієш, що я просто хочу тримати тебе біля себе.
21. Ніколи не натякай на те, що ти бездоганний і непогрішний. Це надто багато вимагатиме від мене.
22. Не шкодуй, що ми  небагато часу разом. Головне те, як ми його провели.
23. Не дозволяй, щоб мої страхи стривожили тебе. Тоді я ще більше боятимусь. Демонструй мені свою сміливість.
24. Не забувай, що я не можу жити без доброго розуміння та заохочення. Чесно зароблене схвалення іноді забувається, а лайка – ніколи.
25. Стався до мене так, як ти  ставишся до своїх друзів, тоді і я буду твоїм другом. Пам’ятай, я більш навчуся з прикладу, а не з критики.

І крім того, я тебе так люблю! І завжди прагну твоєї любові!

 

 

 

 

Поради батькам

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре?

           Скористайтеся нашими порадами

1. Подавайте дітям приклад хорошої поведінки.
2. Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка – приклад для наслідування.
3. Змінюйте оточення, а не дитину.
4. Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
5. Висловлюйте свої бажання позитивно.
6. Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.
7. Висувайте реальні вимоги.
8. Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.
9. Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням
10. В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими – використовуйте тактику переключення уваги.
11. Обирайте виховання без побиття та крику.
12. Крик або постійні докори є  шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
13. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.
14. Діти часто не розуміють, чому їх покарано. Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам’ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.
15. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.
16. Діти мають право на позитивне ставлення до себе. Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.

 

 

 

 

ЗВЕРНіТЬ УВАГУ

Короткий сімейний кодекс:

v  Надайте життю дитини можливість протікати природнім шляхом, щоб могли розкритись природжені можливості вашої дитини.

v  Більшість наших дітей – прості діти, рідні але “звичайні ”. Не прагніть зробити з них “вундеркіндів, ставлячи перед ними надмірні, непосильні вимоги.

v  У різних дітей – різні здібності. Здібності потрібно розвивати!

v  Щоб підготувати дитину до життя, треба дати їй надійну систему знань, вмінь та навичок. Це – її озброєність.

v  Не орієнтуйте навіть найздібнішого учня на виключність. Завжди поруч може виявитись хтось сильніший, обдарованіший, працьовитіший.

v  Успіху в житті може досягти тільки активна дитина. Ростіть людину дії, людину вчинку.

v  Дозволяйте дитині ризикувати. Залишайте за дітьми право на помилку.

v  Правильно виховувати може тільки той, хто знає свою дитину – розуміє його переваги і недоліки, відчуває його настрій.

v  Не прискорюйте штучно розвиток своєї дитини.

v  Довіряйте своїй дитині! Аналізуйте її вчинки з хорошого, а не з поганого боку.

v  Будьте терплячі. Виховуйте дитину вимогливою любов’ю. Наша нетерпимість – невіра у власні сили.

v  Не будьте до дітей байдужі! Вони повинні якомога раніше відчути свою значимість, навчитися поважати себе.

v  Не розглядайте дитину як власність, не ростіть її для себе, не тіште своє самолюбство, не прив’язуйте до себе занадто тісно.

v  Ніколи не відмовляйтесь допомогти дитині. Надавайте їй допомогу – віру.

v  Ставтесь до дитинства серйозно. В житті нема чернеток і пауз, нема підготовчих періодів. Дитинство – період життя.

v  Ніколи не говоріть, що ви не маєте часу виховувати свою дитину. Ми виховуємо її стилем життя, спілкуванням до праці і дозвілля. Виховуємо своєю присутністю і відсутністю.

v  Оцінюючи свою дитину, говоріть їй не тільки про те, чим ви не задоволені, а і що вас радує в ній.

v  Ростіть щасливу дитину! Для цього намагайтесь бути щасливими самі

 

 

 

10  КРОКІВ, ЩОБ СТАТИ КРАЩИМИ БАТЬКАМИ

 

 

ЛЮБИ СВОЮ ДИТИНУ!

 

Радій, що вона є, сприймай її такою, яка вона є, не ображай її, не принижуй, не підривай її впевненості в собі, не карай несправедливо, не відмовляй у своїй довірі, дай дитині привід любити тебе. 

 

ОБЕРІГАЙ СВОЮ ДИТИНУ!

Захищай її від фізичних та моральних небезпек навіть тоді, коли доводиться поступатися власними інтересами чи навіть ризикувати власним життям.

БУДЬ ГАРНИМ ПРИКЛАДОМ ДЛЯ СВОЄЇ ДИТИНИ!

Прищепи Їй повагу до традиційних цінностей, сам живи у злагоді з ними, стався до дитини з почуттям відповідальності. Дитині потрібна дружна родина, в якій шанують і люблять старих, підтримують щирі стосунки з ріднею та друзями. Дитина повинна жити в такій сім’ї, де панує правда, чесність, скромність та гармонія.

ПОГРАЙСЯ 3І СВОЄЮ ДИТИНОЮ!

Знайди для неї час, розмовляй із нею, грайся, як це їй подобається, сприймай її забави серйозно. Ознайомся зі світом її уявлень.

ПРАЦЮЙ РАЗОМ 3І СВОЄЮ ДИТИНОЮ!

Допомагай дитині, коли вона хоче взяти участь у роботі. Коли дитина вже підростає, привчай її бути учасником усіх господарських справ. Під час дозвілля та канікул дитина повинна теж підтримувати активну діяльність як у школі так і вдома.

ДОЗВОЛЬ ДИТИНІ НАБУТИ ЖИТТЄВОГО ДОСВІДУ.

Дитина визнає лише той досвід, який вона впізнала особисто. Твоя власна досвідченість часто буває зайвою для твоєї дитини. Дай їй можливість нагромадити власний досвід, навіть коли це пов’язано з певним ризиком. Дитина, що її надміру оберігають, дитина, застрахована від будь-якої небезпеки, часом стає соціальним інвалідом.

ПОКАЖИ ДИТИНІ ПЕРЕВАГУ НА МЕЖІ ЛЮДСЬКОЇ СВОБОДИ!

Батьки повинні розкрити перед дитиною чудові можливості розвитку та утвердження людської особистості відповідно до особистостей кожного. Водночас дитині слід показати, що будь-яка людина має визнавати й дотримуватися певних меж в своїх вчинках як у родині, так і в колективі, в суспільстві; додержуватися законів і правил співжиття.

ПРИВЧАЙ ДИТИНУ БУТИ СЛУХНЯНОЮ !

Батьки зобов’язані слідкувати за поведінкою дитини, скеровувати її так, щоб її вчинки не задавали прикрощів ні їй самій, ні іншим.

СПОДІВАЙСЯ ВІД ДИТИНИ ЛИШЕ ТАКОЇ ДУМКИ ЧИ ОЦІНКИ, НА ЯКУ ЗДАТНА ВІДПОВІДНО ДО СТУПЕНЯ ЗРІЛОСТІ ТА ДОСВІДУ!

Дитині потрібно час, щоб навчитися орієнтуватися в цьому складному світі. Допомагай їй, як тільки можеш, вимагай від неї власної думки або самостійного висновку лише в тому разі, коли вона здатна на це відповідно до ступеня свого розвитку та набутого досвіду.

ДАЙ ДИТИНІ МОЖЛИВІСТЬ ДІСТАТИ ТАКІ ВРАЖЕННЯ, ЩО ЗГОДОМ МАТИМУТЬ ЦІННІСТЬ СПОГАДІВ

 Дитина “живиться” так само, як і дорослі враженнями. Вони дають їй можливість ознайомитися з життям інших людей та з навколишнім світом.          

 

 

 

 

Золоті заповіді батькам

Шановні батьки! Давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо своїх дітей і бажаємо їм щастя. Ці рекомендації допоможуть вам швидше набути батьківської мудрості.

1.Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.

2.Не сприймайте свою дитину як свою власність, не ростіть її для себе, не вимагайте від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.

3.Ніколі не навчайте тому,учомусамі не обізнані.

4.Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.

5.Довіряйте дитині. Дозвольте робити власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.

6.Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.

7.Ніколи не давайте дитині негативних оцінкових суджень(«ти поганий», «ти брехливий», «ти злий»), оцінювати треба лише вчинки.

8.Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

9.Не ставтеся до дитини зневажливо.

10.Будьте послідовними у своїх вимогах.

11.Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими (друзями, однокласниками, сусідами), а порівнюйте лише з тим, якою вона була вчора і якою є сьогодні.

ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ УСПІХ ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї

1.Сприятливий мікроклімат у родині.

2.Спільна діяльність членів сім’ї.

3.Справедливий розподіл обов’язків, взаємодопомога та взаємопідтримка.

4.Спільний життєвий світогляд.

5.Оптимістичні настрої родини.

6.Особистий приклад батьків – головний метод родинного виховання (наслідування досвіду).

7.Шанування членів родини, повага до старших.

8.Бережливе ставлення до природи.

9.Активна участь дітей у сімейному житті.

10.Відсутність насилля в родині.

11.Збереження родинних традицій і звичаїв.

12.Відбір телепередач, інтернет-сайтів.

13.Любов до читання, створення родинної бібліотеки.

Рекомендації батькам учнів середніх класів щодо підготовки домашніх завдань

1. Намагайтеся створити умови, які полегшують навчання дитини:

– побутові ( повноцінне харчування, режим, спокійний сон, затишна атмосфера, зручне місце для занять);

– емоційні ( демонструйте віру в дитину, не втрачайте надії на успіх, виявляйте терпіння, не ображайте в разі невдач);

– культурні (забезпечте дитину довідниками, словниками, посібниками, атласами, книгами зі шкільної програми; разом дивіться навчально-пізнавальні програми, обговорюйте побачене).

2. Слухайте свою дитину: нехай вона читає вголос, переказує те, що треба запам’ятати, перевіряйте знання за питаннями в підручнику.
3. Регулярно ознайомлюйтеся з розкладом уроків, факультативів, гуртків, додаткових занять для контролю й надання можливої допомоги.
4. Діліться з дітьми знаннями з галузі, в якій маєте успіх.
5. Пам’ятайте, що в центрі уваги батьків повинна бути не оцінка, а знання, навіть якщо ними не можна скористатися сьогодні. Тому думайте про майбутнє й пояснюйте дітям, де й коли ці знання стануть у пригоді.
6. Не залишайте без уваги вільний час дитини. Не порівнюйте її успіхи з успіхами інших.
7. Пам’ятайте, що,за науково обгрунтованими нормами, над виконанням усіх домашніх завдань учні 5-6 класів повинні працювати до 2,5 годин, 7-8 класів — до 3 годин, 8-9 класів – до 4 годин.
8. Створюйте традиції й ритуали родини, які стимулюватимуть навчальну активність дітей. Використовуйте позитивний досвід ваших батьків і знайомих.

Поради батькам

Часто за нескінченим потоком справ ми не звертаємо уваги на найдорожче, що в нас є – на наших дітей. А вони так потребують уваги!

Одного разу у дитини запитали: « Чого тобі найбільше хочеться?»

«Я хочу захворіти,бо коли я хворіла, тоді мама сиділа біля мене, розмовляла, розповідала казки, читала книжки, мені було так добре»,- відповіла дитина.

Порада 1

Не забувайте приділяти увагу повсякденному спілкуванню з дитиною. І тоді колись почуєте: «Дякую тобі, мамо, за твою науку. Колисала ти мене, колиши й онуку».

Порада 2

Намагайтесь говорити спокійно і доброзичливо. Не зловживайте словами: «повинен», «треба». Не забувайте казати дітям «дякую», «вибач», адже вони вчаться того, чого їх навчають. Якщо дитина зростає у докорах, вона починає жити з почуттям провини.

Порада З

Будьте в міру вимогливими:

• виправляйте;
• реагуйте на недоліки;
• хваліть за мінімум — карайте за максимум. Примітка: інколи вмійте і «не побачити».

Порада 4

Спільні сімейні обіди — один з елементів належної культури поведінки, тільки не ті, де переважають уїдливі насмішки:

-Прибери лікті зі столу! Підніми голову, вона в тебе не глиняна!

-Не плямкай!

-Як ти їси, дивитись гидко!

-А хто за тебе «дякую» скаже!

Як говорив стародавній мислитель Сенека, «нелегко привести до добра повчанням, а легко прикладом».

То ж будьмо прикладом своїм дітям у всьому. Бо «блаженні ті батьки, чиє доброчесне життя є прикладом доброзичливості для дітей, зразком виправлення і правилом благих дій».

Порада 5

Дуже важливою умовою є дотримання принципу погодженості у вихованні,одностайності у вимогах до дітей. Слушними, на наш погляд, є зразки народної мудрості:

• Коли батько каже «так», а мати — «сяк», росте дитина як будяк.
• Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.

Порада 6

Піклуйтесь про щасливу долю свого дитяти.

Відразу в кожного на думці — придбати і передати у спадок солідне майно. «Та, якщо вони не вміють благочестиво поводитися, — вчить Святий отець Іван Злотоустий, — воно недовго протримається у них, вони його розтринькають, воно загине разом з його господарями».

Знайте, батьки, — найкращий спадок для дітей не золото та маєтки, а гарне виховання і навчання. Для переконливості пропонуємо давню притчу, в якій закладена саме ця ідея.

«Якщо ти даси своєму синові одну рибину, то він буде ситий один день, якщо даси дві — то два дні, три рибини — три дні… Але коли ти навчиш його ловити рибу, працювати, то він буде ситий протягом усього свого життя. Отже, — продовжує Святий отець, — учіть дітей бути благочестивими володарями своїх пристрастей, багатими в добродіяннях і не очікуйте від Бога ніякої милості, якщо не виконаєте свого обов’язку». А слова видатного педагога К.Ушинського про те, що «коли бажаєш вихованцеві щастя, треба виховувати його не для щастя, а для праці життя», слугують цілком логічним підтвердженням всього зазначеного вище.

Порада 7

Матері, привчайте своїх доньок до охайності, чистоти і краси зовнішньої. Знайте, що в народі доньок порівнюють з їхніми мамами за приказкою: «Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина».

Порада 8

Обов’язок батька — виховати в сина мужність, бо вона є головним показником зрілості юнака.

Батькам п’ятикласників

 

У п’ятому класі багато що для дітей стає новим: вчителі, предмети, форма навчання, а інколи і однокласники.

Найбільш складним для п’ятикласника є перехід від одного звичного вчителя до взаємодії із декількома вчителями-предметниками. Ламаються стереотипи, самооцінка дитини: адже тепер його оцінює не один педагог, а декілька.

Важливі моменти переходу з початкової школи в середню:

*  Діти пізнають свої слабкі і сильні сторони.

*  Діти вчаться дивитися на себе очима різних людей.

*  Діти вчаться гнучко перебудовувати свою поведінку залежно від ситуації і людини, з якою спілкуються.

Труднощі переходу з початкової школи в середню:

*  Поступове зниження інтересу до навчальної діяльності.

*  Складні фізіологічні зміни, які супроводжують статеве дозрівання.

*  Небезпечні експерименти (куріння, сумнівні знайомства, «погані» компанії).

Додаток 1 до листа

Міністерства освіти і науки України

від _24.05.____2013 №_1/9-368______

 

Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у п’ятих класах загальноосвітніх навчальних закладів

Поради батькам пятикласників

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.
7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу. Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.
9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність — як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.
10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.
11. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.
12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

 

 

Пам’ятка батькам обдарованих дітей

• Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду внаслідок своїх розчарувань і невдач.
• Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.
• Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.
• Залишайте дитину одну і дозволяйте їйсамій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.
• Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.
• Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.
• Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі незрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.
• Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.
• Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.
• Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.

 

 

Рекомендації батькам щодо виховання дітей

 

1. Повірте  в  неповторність  своєї  дитини ,у те ,що вона-єдина,  унікальна,  не  схожа  на  жодну  іншу   і  не є вашою  точною  копією .Тому не варто  вимагати  від  неї  реалізації  заданої  вами  життєвої  програми  і  досягнення  поставленої  вами  мети. Дайте  їй  право  прожити  власне життя.
2. Дозвольте  дитині  бути собою, зі своїми  вадами, вразливими  місцями та  чеснотами. Приймайте  її  такою,  якою  вона  є. Підкреслюйте  її  сильні властивості.
3. Не соромтеся  виявляти  свою  любов  до дитини, дайте  їй  зрозуміти,  що  любитимете   за  будь- яких  обставин.

 

 

4. Не  бійтеся  «залюбити»  своє  маля: саджайте  його  собі  на  коліна , дивіться  йому  в  очі, обіймайте  та  цілуйте, коли  воно  того  бажає.
5. Обираючи  знаряддя  виховного впливу, удавайтеся  здебільшого  до  ласки   та  заохочення, а не  до  покарання  та  осуду.
6. Намагайтеся  щоб  ваша  любов не  перетворювалась  на  вседозволеність  та  бездоганність. Встановіть чіткі  межі дозволеного (бажано,  щоб  заборон  було  небагато-лише  найголовніші) і   дозвольте  дитині  вільно  діяти в  цих  межах. Неухильно  дотримуйтесь   встановлених  вами  заборон  і  дозволів.
7. Ніколи  не  давайте  дитині  особових  негативних   оцінювальних суджень  « ти поганий», «ти  брехливий»,  «ти  злий». Оцінювати  треба  лише   вчинок. Треба  казати : «Твій  вчинок  поганий, але  ж ти  хороший,  розумний  хлопчик  (дівчинка)  і  надалі   не  повинен  так робити».
8. Намагайтеся  впливати   на  дитину    проханням-це  найефективніший спосіб давати  їй  інструкцію.   Якщо  прохання  не виконується,  треба  переконатись, що воно  відповідає  вікові  й   можливостям  дитини. Лише  тоді  можна  вдаватися  до  прямих  інструкцій, наказів, що  буде  досить  ефективним  для  дитини, яка  звикла  реагувати   на  прохання  батьків. І  тільки  в  разі  відвертого   непослуху  батьки  можуть  думати  про  покарання. Цілком  зрозуміло,  що  воно  має  відповідати  вчинку,а дитина  має  розуміти,  за що  її  покарали. Батьки  самі  вирішують , як  покарати, але  майте  на  увазі,  що  фізичне  покарання- найтяжчий   за  своїми  наслідками  засіб  покарання. Дитина  повинна  боятися  не  покарання, а того, що  вона може  прикро  вразити  вас. Покараний-вибачений. Сторінку  перегорнуто. Про  старі  гріхи  жодного  слова! Покарання  не повинно  сприйматися  дитиною, як  перевага  вашої  сили над  її  слабкістю,  як  приниження.

 

9. Не забувайте, що шлях  до  дитячого  серця  пролягає  через  гру. Саме  у  процесі  гри  ви  зможете  передати   необхідні навички, знання, поняття, про  життєві правила  та  цінності,  зможете  краще   зрозуміти один одного.
10. Частіше  розмовляйте  з  дитиною ,  пояснюйте  їй  незрозумілі  явища, ситуації, суть  заборон  та  обмежень. Допоможіть  їй   навчитися  висловлювати  свої  бажання, почуття  та  переживання, тлумачити поведінку  свою  та  інших  людей.
11. Нехай  не  буде  жодного  дня  без  прочитаної  разом  книжки (день  варто  закінчувати  читанням  доброї, розумної  книжки).

12.Розмовляйте  з  дитиною,  розвивайте  її  мовлення.  Щодня  цікавтесь  її справами, переживаннями, досягненнями.

13. Дозволяйте  дитині  малювати, ліпити, розфарбовувати, вирізати, працювати  з  конструктором. Заохочуйте   її до  цього, створюйте  умови.
14. Відвідуйте  разом  театри,  музеї ( спершу  достатньо  одного  залу ,  щоб  запобігати  в  томі ,  а  згодом  поступово,  за кілька разів, слід  оглянути  всю     експозицію),організовуйте сімейні екскурсії, знайомлячи дитину з населеним пунктом де ви мешкаєте.
15. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці (підтримуйте ініціативу й бажання допомагати вам).