У середньому людина перевіряє свій телефон 33 рази на день, підлітки віком від 16 до 19 років понад 90 разів на день

Автор Кетрін Прайс, професійна журналістка з Філадельфії з безліччю нагород, писала про здоров’я, вітаміни, здорову їжу й усвідомлену медитацію. Допоки не виявила, що втрачає пам’ять і здатність до продуктивності. Вона запідозрила, що це може бути тільки зовнішній фактор і дуже швидко вирахувала, що це прямий вплив гаджетів.

Будучи досвідченим експертом зі зміни звичок і маючи досвід роботи з курцями і діабетиками щодо коригування їхнього звичного способу життя, Кетрін вирішила присвятити позбавлення себе і людства від найсильнішої залежності 21 століття — електронних пристроїв.

Книга починається з відкритого листа Кетрін своєму телефону: «Дорогий телефоне, я пам’ятаю нашу першу зустріч. Ти був дорогим новим гаджетом, доступним тільки в AT&T. Я могла тоді перерахувати всі телефони своїх друзів напам’ять. Коли тебе випустили, мене вразив твій екран, але я була дуже зайнята набором смс у твоїй відкидній частині, щоб почати щось нове.

Потім ти опинився в моїх руках, і події почали розвиватися стрімко. Дуже швидко ми почали все робити разом: гуляти, обідати з друзями, їхати у відпустку. Спочатку здавалося дивним, що ти хочеш разом зі мною ходити навіть у ванну кімнату, але зараз це ще один момент нашої приватності. Ми нероздільні, ти і я. Ти останній предмет, до якого я торкаюся перед сном і перший, кого я торкаюся вранці. Ти пам’ятаєш, коли мені до лікаря, мої списки покупок і дні народжень.

Телефон — ти прекрасний. У буквальному сенсі: ти не просто допомагаєш подорожувати в часі і просторі, я захоплена ще і тим, як багато ночей вставала через три години після того, як заснула, щоб дивитися на твій блакитний екран. Я не можу порахувати скільки разів, ми йшли спати з тобою разом, і мені доводилося вщипнути себе, щоб зрозуміти сплю я чи ні, тому що відтоді як ми зустрілися, у мене почалися проблеми зі сном. Я не можу повірити, як багато подарунків ти мені подарував, незважаючи на те, що більшість з них, я купила онлайн, коли розслаблялася з тобою у ванній.

Завдяки тобі, я ніколи не хвилююся, що залишилася одна. Щоразу, коли я напружена або засмучена, ти пропонуєш мені гру або стрічку новин або відео пропаганду, які відволікають мене від моїх почуттів. Ну а що стосується нудьги? Ще кілька років тому я пам’ятаю часи, коли я могла їхати в ліфті, і мені нема на що було дивитися, крім пасажирів у ньому. Цілих шість поверхів.

У ці дні, я навіть не можу згадати, коли мені було нудно. Я також не можу пригадати жоден прийом їжі з друзями, щоб хтось із них не витягнув свій телефон. Або як прочитати цілу журнальну статтю від початку до кінця. Або що я написала в попередньому абзаці.
Або що б там не було. Все, що я хочу сказати, що я відчуваю, що більше не можу жити без тебе.

І саме тому, мені так важко тобі сказати… що ми повинні розлучитися”.

Далі автор пропонує тест з 15 запитань. Якщо позитивних відповідей більше 8, ви, можливо, маєте подумати про звернення за консультацією до психолога, психіатра або психотерапевта, який спеціалізується на поведінковій залежності.

Автор аж ніяк не пропонує викинути телефон, але наводить цікаву статистику про використання смартфонів у Великобританії:

1. У середньому людина перевіряє свій телефон 33 рази на день, підлітки віком від 16 до 19 років більше 90 разів на день;
2. Британці використовують свій телефон у середньому дві години на день, відповідно 14 годин на тиждень, 60 годин на місяць і 30 повних днів на рік!
3. Понад 33% дивляться на свій телефон перші 5 хвилин після того, як прокинулися, і половина протягом 15 хвилин після пробудження.
4. 38% перевіряють свій телефон після того, як вже поснули, ця цифра збільшується вдвічі для підлітків. Чверть респондентів відповідають іншим вночі;
5. Ми так часто використовуємо гаджети, що у нас з’явилися телефонні хвороби пальця, хвороби шиї і навіть телефонна хвороба ліктя;
6. 91% використовують телефон щодня;
7. 62% погодилися з твердженням, що не уявляють своє життя без телефону;

Телефони зроблені так, щоб ми стали від них залежними. Ні Білл Гейтс, ні Стів Джобс не дозволяли дітям використовувати свої телефони. Наш мозок виділяє допамін, щоразу, коли ми бачимо щось нове і стрічка дозволяє нам це зробити.
Але найголовніше — це дає нам відчуття, що ми улюблені. Поява функції «Лайк» у Фейсбуці дає психологічний ефект, який важко переоцінити. Пост з нульовою кількістю лайків за рівнем внутрішнього болю може зрівнятися тільки з публічним прокляттям.

Але нам не просто важлива думка інших людей, ми конкретно запитуємо її. Публікуємо свої фотографії, що ми улюблені, що ми популярні і на більш екзистенційному рівні, що ми в принципі потрібні, а потім перевіряємо свої телефони з надією, що інші люди (або хоча б їхні профілі в соцмережах) погоджуються з цим!

У 2014-му році в дослідженні New York Times підрахували, що планета колективно витрачає 40 тисяч років на Фейсбук. Шість років по тому можете сміливо помножити цю цифру на 3. У 2016-му витрати рекламодавців на соцмережі були вище $31 млрд, подвоюючи кожні два роки.

Функції лайків і коментарів дозволяють не тільки отримати чергову сильну порцію допаміну, але ще і забезпечують нам можливість побачити, скільки «очок» ми набрали.

Для тих, хто абсолютно одержимий лайками (а це майже всі учасники соцмереж), автор пропонує скористатися деметрикатором — спеціальним браузером, який дозволить вам бачити замість «57 осіб лайкнули Ваш пост», буде такий варіант «людям це подобається». Здогадайтеся, чому в самому Фейсбуці немає цієї функції.

Численні дослідження підтверджують: чим більше ми використовуємо соцмережі, тим менш щасливими стаємо.

Автори пропонують 30-денну програму, як розлучитися з телефоном.

Перша дія, з якої варто почати — це поставити професійну програму трекер вашого часу з девайсами. Найкращою пропозицією нині є Moments. Для прикладу, автор встановила таку програму з Тимофієм (її сином), оскільки визнає подібну залежність у себе і тепер може відстежувати час у себе і у нього.

Якщо ви звикли дві години щодня не робити нічого, то ви будете дуже хороші в цьому. А тепер уявіть собі, що цей час буде спрямовано на вивчення додаткової мови. Через кілька місяців ви вже почнете говорити.

Наше проведення часу в мережі нагадує рух жука водоміра по воді. Ми рухаємося поверхнею, але не пірнаємо всередину. І таким чином приходимо до оксюморону:
інтенсивно сфокусований стан розфокусування.

Що найцікавішого з 30-денної програми розлучення з телефоном.

1. Видалення соцмереж.Настає на 4-й день. Автор рекомендує видалити всі програми.
   Ви зможете увійти в соцмережу, але через браузер і краще після введення пароля, який не варто запам’ятовувати в девайсі. Пароль має бути складнішим. Чим більшою буде величина бампера, що заважає вам увійти, тим менш імовірно ви ввійдете просто так.
2. Прибрати всі повідомлення.
3. Цифровий шабат.Детокс від телефонів та інших девайсів щосуботи. Я спробував, звичайно, ломка неабияка, але зате яке полегшення, що ти можеш стати незалежним.
4. Заряджати телефон не в спальні.І не брати з собою на ніч.
5. Деякі елементи телефонної культури:

а) Не брати телефон під час їжі.
б) Не використовувати телефон під час зустрічей.
в) Не користуйтеся телефоном під час водіння.
г) А також у класах, на лекціях і в кіно, театрах тощо.

Коли я починав свій книжковий марафон у вересні 2019 року, то моєю метою було позбутися ігрової залежності та переключитися повністю на книги. Це мені вдалося, але цього виявилося недостатньо, бо залишилася телефонна залежність і я більше трьох годин на день залишаюся онлайн у телефоні. Відсьогодні стартую з 30-денною програмою розлучення з телефоном від Кетрін Прайс. Бажаю і вам щасливого звільнення!

Про Інтернет-залежність

Інтернет-залежність – це явище, яке в останні роки набуло справді вражаючого розмаху. Особливо небезпечною вона є для дітей і підлітків, адже їм набагато складніше самостійно впоратися з потягом до онлайн-життя і вчасно зупинитися.

Інтернет сам по собі не є хорошим чи поганим – це просто частина світу, який нас оточує – багато в чому корисний і потрібний. Будучи невичерпним джерелом інформації, Інтернет приваблює дітей можливістю дізнатися і побачити все, що завгодно. Цікава до всього дитина прагне отримати якомога більше: спілкування, ігор, мультфільмів, розваг – і тому багато часу проводить у віртуальному просторі, часто на противагу реальному життю. Соціалізацію і спілкування з однолітками замінює фактично однобоким онлайн-спілкуванням. Активним іграм на свіжому повітрі все більше дітей протиставлять мережеві ігри, далеко не завжди нешкідливі. Іноді пошук нової інформації стає буквально нав’язливою ідеєю.

Настає психічна та фізична залежність. Механізм її формування дуже схожий з нікотиновою, алкогольною і наркотичною, хоча в Інтернет-залежності немає прямої діючої речовини. Це не хімічна, а виключно психічна залежність, що впливає на ті ж рецептори в центрах задоволення.

Задумаймося, може і сьогодні не варто свій настільки дорогоцінний життєвий час витрачати на дріб’язкові новини, безглузді селфі, щоденне листування і безрозсудне бродіння на сторінках мільйонів сайтів.

Поради батькам

Як захистити вашу дитину в онлайн-додатках?

Конфіденційність
Переконайтеся, що обліковий запис вашої дитини в додатку встановлений як приватний, щоб її сторінку могли бачити лише її реальні друзі.

Важливо говорити зі своєю дитиною про те, що вона публікує в Інтернеті та який контент створює. Нагадуйте їй, що вона не повинна ділитися особистою інформацією, такою як електронна пошта, номер телефону, номер школи чи фотографіями чи відео оголеного тіла та ін.

Підписники
Якщо обліковий запис у додатку приватний, то відео або зображення можуть бачити лише підписники. Підписники дитини – це переважно друзі та люди, яких вона знає в офлайні. Але іноді діти можуть дозволити незнайомцями слідкувати за їх сторінкою. Поговоріть з дитиною про те, хто може долучатися до її сторінки, і покажіть, як ігнорувати запити від людей, яких вона не знає, або як видалити вже існуючих незнайомих підписників.

Блокування
Покажіть дитині як повідомити або заблокувати контент, який її турбує або засмучує. Важливо нагадати своїй дитині, що вона може поговорити з вами чи іншими дорослими, яким вона довіряє, про все, що вона бачить в Інтернеті.

Джерело:stop_sexтинг

Шановні батьки! Може, вам стане у нагоді напівжартівливий меморандум дитини, складений психологами від її імені :

1. Не псуй мене. Я чудово знаю, що мені зовсім не потрібно все, що прошу. Я просто перевіряю тебе.
2. Не бійся бути твердим зі мною. Це краще, бо надає мені упевненості.
3. Не застосовуй до мене сили. Це вчить мене тому, що сила – найголовніше у світі. Краще, якщо ти мене просто переконаєш.
4. Будь послідовним. Це бентежить мене та змушує  намагатися уникати робити те, що мені під силу.
5. Не обіцяй, коли не впевнений, що зумієш дотриматися своєї обіцянки. Це послабить мою віру в тебе.
6. Ігноруй мої провокації . інакше я прагнутиму отримувати все нові й нові « перемоги».
7. Не дуже засмучуйся, коли я скажу тобі: « Я тебе ненавиджу». Насправді, я не це маю на увазі, я хочу , щоб ти пошкодував про те, що ти мені зробив.
8. Не змушуй мене почуватися дитиною, тому що я надолужу «дорослою» поведінкою.
9. Не роби за мене того, що я можу зробити сам. Не змушуй мене почуватися немовлям, тому що я постійно вимагатиму твоєї допомоги.
10. Не виправляй мене перед людьми, я охоче послухаю, якщо поговориш зі мною тихо без свідків.
11. Не намагайся обговорювати мою поведінку під час конфлікту. Тоді я чомусь не дуже добре чую, а слухаюсь іще  гірше. Я зроблю все, чого ти хочеш, але давай поговоримо про це пізніше.
12. Не читай мені проповіді. Ти б здивувався, якби дізнався, що я добре усвідомлюю, що погано, а що – добре.
13. Не змушуй мене почуватися так, ніби мої помилки – це гріхи. Я повинен вчитися робити помилки без відчуття того, що я поганий.
14. Не чіпляйся до мене. Бо я буду  захищатися й оглухну.
15. Не вимагай пояснень моєї поведінки. Іноді я справді не знаю, чому я це зробив.
16. Не виправдовуй занадто мою чесність. Мене легко настрахати, і тоді я говоритиму неправду.
17. Не забувай. Що я люблю експериментувати, Я вчуся життю. Тому прошу тебе змиритися з цим.
18. Не захищай мене від наслідків моєї поведінки. Я повинен вчитися з досвіду.
19. Не відштовхуй мене, коли я ставлю чесні запитання. Інакше ти побачиш, що я шукатиму відповіді хто зна де.
20. Не відповідай на «дурні» чи безглузді запитання.  Якщо відповідатимеш, то швидко зрозумієш, що я просто хочу тримати тебе біля себе.
21. Ніколи не натякай на те, що ти бездоганний і непогрішний. Це надто багато вимагатиме від мене.
22. Не шкодуй, що ми  небагато часу разом. Головне те, як ми його провели.
23. Не дозволяй, щоб мої страхи стривожили тебе. Тоді я ще більше боятимусь. Демонструй мені свою сміливість.
24. Не забувай, що я не можу жити без доброго розуміння та заохочення. Чесно зароблене схвалення іноді забувається, а лайка – ніколи.
25. Стався до мене так, як ти  ставишся до своїх друзів, тоді і я буду твоїм другом. Пам’ятай, я більш навчуся з прикладу, а не з критики.

І крім того, я тебе так люблю! І завжди прагну твоєї любові!

Поради батькам

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре?

           Скористайтеся нашими порадами

1. Подавайте дітям приклад хорошої поведінки.
2. Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка – приклад для наслідування.
3. Змінюйте оточення, а не дитину.
4. Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
5. Висловлюйте свої бажання позитивно.
6. Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.
7. Висувайте реальні вимоги.
8. Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.
9. Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням
10. В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими – використовуйте тактику переключення уваги.
11. Обирайте виховання без побиття та крику.
12. Крик або постійні докори є  шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
13. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.
14. Діти часто не розуміють, чому їх покарано. Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам’ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.
15. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.
16. Діти мають право на позитивне ставлення до себе. Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.

ЗВЕРНіТЬ УВАГУ

Короткий сімейний кодекс:

v  Надайте життю дитини можливість протікати природнім шляхом, щоб могли розкритись природжені можливості вашої дитини.

v  Більшість наших дітей – прості діти, рідні але “звичайні ”. Не прагніть зробити з них “вундеркіндів, ставлячи перед ними надмірні, непосильні вимоги.

v  У різних дітей – різні здібності. Здібності потрібно розвивати!

v  Щоб підготувати дитину до життя, треба дати їй надійну систему знань, вмінь та навичок. Це – її озброєність.

v  Не орієнтуйте навіть найздібнішого учня на виключність. Завжди поруч може виявитись хтось сильніший, обдарованіший, працьовитіший.

v  Успіху в житті може досягти тільки активна дитина. Ростіть людину дії, людину вчинку.

v  Дозволяйте дитині ризикувати. Залишайте за дітьми право на помилку.

v  Правильно виховувати може тільки той, хто знає свою дитину – розуміє його переваги і недоліки, відчуває його настрій.

v  Не прискорюйте штучно розвиток своєї дитини.

v  Довіряйте своїй дитині! Аналізуйте її вчинки з хорошого, а не з поганого боку.

v  Будьте терплячі. Виховуйте дитину вимогливою любов’ю. Наша нетерпимість – невіра у власні сили.

v  Не будьте до дітей байдужі! Вони повинні якомога раніше відчути свою значимість, навчитися поважати себе.

v  Не розглядайте дитину як власність, не ростіть її для себе, не тіште своє самолюбство, не прив’язуйте до себе занадто тісно.

v  Ніколи не відмовляйтесь допомогти дитині. Надавайте їй допомогу – віру.

v  Ставтесь до дитинства серйозно. В житті нема чернеток і пауз, нема підготовчих періодів. Дитинство – період життя.

v  Ніколи не говоріть, що ви не маєте часу виховувати свою дитину. Ми виховуємо її стилем життя, спілкуванням до праці і дозвілля. Виховуємо своєю присутністю і відсутністю.

v  Оцінюючи свою дитину, говоріть їй не тільки про те, чим ви не задоволені, а і що вас радує в ній.

v  Ростіть щасливу дитину! Для цього намагайтесь бути щасливими самі

10  КРОКІВ, ЩОБ СТАТИ КРАЩИМИ БАТЬКАМИ

ЛЮБИ СВОЮ ДИТИНУ!

Радій, що вона є, сприймай її такою, яка вона є, не ображай її, не принижуй, не підривай її впевненості в собі, не карай несправедливо, не відмовляй у своїй довірі, дай дитині привід любити тебе. 

ОБЕРІГАЙ СВОЮ ДИТИНУ!

Захищай її від фізичних та моральних небезпек навіть тоді, коли доводиться поступатися власними інтересами чи навіть ризикувати власним життям.

БУДЬ ГАРНИМ ПРИКЛАДОМ ДЛЯ СВОЄЇ ДИТИНИ!

Прищепи Їй повагу до традиційних цінностей, сам живи у злагоді з ними, стався до дитини з почуттям відповідальності. Дитині потрібна дружна родина, в якій шанують і люблять старих, підтримують щирі стосунки з ріднею та друзями. Дитина повинна жити в такій сім’ї, де панує правда, чесність, скромність та гармонія.

ПОГРАЙСЯ 3І СВОЄЮ ДИТИНОЮ!

Знайди для неї час, розмовляй із нею, грайся, як це їй подобається, сприймай її забави серйозно. Ознайомся зі світом її уявлень.

ПРАЦЮЙ РАЗОМ 3І СВОЄЮ ДИТИНОЮ!

Допомагай дитині, коли вона хоче взяти участь у роботі. Коли дитина вже підростає, привчай її бути учасником усіх господарських справ. Під час дозвілля та канікул дитина повинна теж підтримувати активну діяльність як у школі так і вдома.

ДОЗВОЛЬ ДИТИНІ НАБУТИ ЖИТТЄВОГО ДОСВІДУ.

Дитина визнає лише той досвід, який вона впізнала особисто. Твоя власна досвідченість часто буває зайвою для твоєї дитини. Дай їй можливість нагромадити власний досвід, навіть коли це пов’язано з певним ризиком. Дитина, що її надміру оберігають, дитина, застрахована від будь-якої небезпеки, часом стає соціальним інвалідом.

ПОКАЖИ ДИТИНІ ПЕРЕВАГУ НА МЕЖІ ЛЮДСЬКОЇ СВОБОДИ!

Батьки повинні розкрити перед дитиною чудові можливості розвитку та утвердження людської особистості відповідно до особистостей кожного. Водночас дитині слід показати, що будь-яка людина має визнавати й дотримуватися певних меж в своїх вчинках як у родині, так і в колективі, в суспільстві; додержуватися законів і правил співжиття.

ПРИВЧАЙ ДИТИНУ БУТИ СЛУХНЯНОЮ !

Батьки зобов’язані слідкувати за поведінкою дитини, скеровувати її так, щоб її вчинки не задавали прикрощів ні їй самій, ні іншим.

СПОДІВАЙСЯ ВІД ДИТИНИ ЛИШЕ ТАКОЇ ДУМКИ ЧИ ОЦІНКИ, НА ЯКУ ЗДАТНА ВІДПОВІДНО ДО СТУПЕНЯ ЗРІЛОСТІ ТА ДОСВІДУ!

Дитині потрібно час, щоб навчитися орієнтуватися в цьому складному світі. Допомагай їй, як тільки можеш, вимагай від неї власної думки або самостійного висновку лише в тому разі, коли вона здатна на це відповідно до ступеня свого розвитку та набутого досвіду.

ДАЙ ДИТИНІ МОЖЛИВІСТЬ ДІСТАТИ ТАКІ ВРАЖЕННЯ, ЩО ЗГОДОМ МАТИМУТЬ ЦІННІСТЬ СПОГАДІВ

 Дитина “живиться” так само, як і дорослі враженнями. Вони дають їй можливість ознайомитися з життям інших людей та з навколишнім світом.          

Золоті заповіді батькам

Шановні батьки! Давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо своїх дітей і бажаємо їм щастя. Ці рекомендації допоможуть вам швидше набути батьківської мудрості.

1.Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.

2.Не сприймайте свою дитину як свою власність, не ростіть її для себе, не вимагайте від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.

3.Ніколі не навчайте тому,учомусамі не обізнані.

4.Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.

5.Довіряйте дитині. Дозвольте робити власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.

6.Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.

7.Ніколи не давайте дитині негативних оцінкових суджень(«ти поганий», «ти брехливий», «ти злий»), оцінювати треба лише вчинки.

8.Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

9.Не ставтеся до дитини зневажливо.

10.Будьте послідовними у своїх вимогах.

11.Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими (друзями, однокласниками, сусідами), а порівнюйте лише з тим, якою вона була вчора і якою є сьогодні.

ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ УСПІХ ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї

1.Сприятливий мікроклімат у родині.

2.Спільна діяльність членів сім’ї.

3.Справедливий розподіл обов’язків, взаємодопомога та взаємопідтримка.

4.Спільний життєвий світогляд.

5.Оптимістичні настрої родини.

6.Особистий приклад батьків – головний метод родинного виховання (наслідування досвіду).

7.Шанування членів родини, повага до старших.

8.Бережливе ставлення до природи.

9.Активна участь дітей у сімейному житті.

10.Відсутність насилля в родині.

11.Збереження родинних традицій і звичаїв.

12.Відбір телепередач, інтернет-сайтів.

13.Любов до читання, створення родинної бібліотеки.

Рекомендації батькам учнів середніх класів щодо підготовки домашніх завдань

1. Намагайтеся створити умови, які полегшують навчання дитини:

– побутові ( повноцінне харчування, режим, спокійний сон, затишна атмосфера, зручне місце для занять);

– емоційні ( демонструйте віру в дитину, не втрачайте надії на успіх, виявляйте терпіння, не ображайте в разі невдач);

– культурні (забезпечте дитину довідниками, словниками, посібниками, атласами, книгами зі шкільної програми; разом дивіться навчально-пізнавальні програми, обговорюйте побачене).

2. Слухайте свою дитину: нехай вона читає вголос, переказує те, що треба запам’ятати, перевіряйте знання за питаннями в підручнику.
3. Регулярно ознайомлюйтеся з розкладом уроків, факультативів, гуртків, додаткових занять для контролю й надання можливої допомоги.
4. Діліться з дітьми знаннями з галузі, в якій маєте успіх.
5. Пам’ятайте, що в центрі уваги батьків повинна бути не оцінка, а знання, навіть якщо ними не можна скористатися сьогодні. Тому думайте про майбутнє й пояснюйте дітям, де й коли ці знання стануть у пригоді.
6. Не залишайте без уваги вільний час дитини. Не порівнюйте її успіхи з успіхами інших.
7. Пам’ятайте, що,за науково обгрунтованими нормами, над виконанням усіх домашніх завдань учні 5-6 класів повинні працювати до 2,5 годин, 7-8 класів — до 3 годин, 8-9 класів – до 4 годин.
8. Створюйте традиції й ритуали родини, які стимулюватимуть навчальну активність дітей. Використовуйте позитивний досвід ваших батьків і знайомих.

Поради батькам

Часто за нескінченим потоком справ ми не звертаємо уваги на найдорожче, що в нас є – на наших дітей. А вони так потребують уваги!

Одного разу у дитини запитали: « Чого тобі найбільше хочеться?»

«Я хочу захворіти,бо коли я хворіла, тоді мама сиділа біля мене, розмовляла, розповідала казки, читала книжки, мені було так добре»,- відповіла дитина.

Порада 1

Не забувайте приділяти увагу повсякденному спілкуванню з дитиною. І тоді колись почуєте: «Дякую тобі, мамо, за твою науку. Колисала ти мене, колиши й онуку».

Порада 2

Намагайтесь говорити спокійно і доброзичливо. Не зловживайте словами: «повинен», «треба». Не забувайте казати дітям «дякую», «вибач», адже вони вчаться того, чого їх навчають. Якщо дитина зростає у докорах, вона починає жити з почуттям провини.

Порада З

Будьте в міру вимогливими:

• виправляйте;
• реагуйте на недоліки;
• хваліть за мінімум — карайте за максимум. Примітка: інколи вмійте і «не побачити».

Порада 4

Спільні сімейні обіди — один з елементів належної культури поведінки, тільки не ті, де переважають уїдливі насмішки:

-Прибери лікті зі столу! Підніми голову, вона в тебе не глиняна!

-Не плямкай!

-Як ти їси, дивитись гидко!

-А хто за тебе «дякую» скаже!

Як говорив стародавній мислитель Сенека, «нелегко привести до добра повчанням, а легко прикладом».

То ж будьмо прикладом своїм дітям у всьому. Бо «блаженні ті батьки, чиє доброчесне життя є прикладом доброзичливості для дітей, зразком виправлення і правилом благих дій».

Порада 5

Дуже важливою умовою є дотримання принципу погодженості у вихованні,одностайності у вимогах до дітей. Слушними, на наш погляд, є зразки народної мудрості:

• Коли батько каже «так», а мати — «сяк», росте дитина як будяк.
• Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.

Порада 6

Піклуйтесь про щасливу долю свого дитяти.

Відразу в кожного на думці — придбати і передати у спадок солідне майно. «Та, якщо вони не вміють благочестиво поводитися, — вчить Святий отець Іван Злотоустий, — воно недовго протримається у них, вони його розтринькають, воно загине разом з його господарями».

Знайте, батьки, — найкращий спадок для дітей не золото та маєтки, а гарне виховання і навчання. Для переконливості пропонуємо давню притчу, в якій закладена саме ця ідея.

«Якщо ти даси своєму синові одну рибину, то він буде ситий один день, якщо даси дві — то два дні, три рибини — три дні… Але коли ти навчиш його ловити рибу, працювати, то він буде ситий протягом усього свого життя. Отже, — продовжує Святий отець, — учіть дітей бути благочестивими володарями своїх пристрастей, багатими в добродіяннях і не очікуйте від Бога ніякої милості, якщо не виконаєте свого обов’язку». А слова видатного педагога К.Ушинського про те, що «коли бажаєш вихованцеві щастя, треба виховувати його не для щастя, а для праці життя», слугують цілком логічним підтвердженням всього зазначеного вище.

Порада 7

Матері, привчайте своїх доньок до охайності, чистоти і краси зовнішньої. Знайте, що в народі доньок порівнюють з їхніми мамами за приказкою: «Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина».

Порада 8

Обов’язок батька — виховати в сина мужність, бо вона є головним показником зрілості юнака.

Батькам п’ятикласників

У п’ятому класі багато що для дітей стає новим: вчителі, предмети, форма навчання, а інколи і однокласники.

Найбільш складним для п’ятикласника є перехід від одного звичного вчителя до взаємодії із декількома вчителями-предметниками. Ламаються стереотипи, самооцінка дитини: адже тепер його оцінює не один педагог, а декілька.

Важливі моменти переходу з початкової школи в середню:

*  Діти пізнають свої слабкі і сильні сторони.

*  Діти вчаться дивитися на себе очима різних людей.

*  Діти вчаться гнучко перебудовувати свою поведінку залежно від ситуації і людини, з якою спілкуються.

Труднощі переходу з початкової школи в середню:

*  Поступове зниження інтересу до навчальної діяльності.

*  Складні фізіологічні зміни, які супроводжують статеве дозрівання.

*  Небезпечні експерименти (куріння, сумнівні знайомства, «погані» компанії).

Додаток 1 до листа

Міністерства освіти і науки України

від _24.05.____2013 №_1/9-368______

Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у п’ятих класах загальноосвітніх навчальних закладів

Поради батькам пятикласників

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.
7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу. Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.
9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність — як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.
10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.
11. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.
12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

Пам’ятка батькам обдарованих дітей

• Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду внаслідок своїх розчарувань і невдач.
• Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.
• Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.
• Залишайте дитину одну і дозволяйте їйсамій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.
• Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.
• Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.
• Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі незрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.
• Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.
• Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.
• Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.

Рекомендації батькам щодо виховання дітей

1. Повірте  в  неповторність  своєї  дитини ,у те ,що вона-єдина,  унікальна,  не  схожа  на  жодну  іншу   і  не є вашою  точною  копією .Тому не варто  вимагати  від  неї  реалізації  заданої  вами  життєвої  програми  і  досягнення  поставленої  вами  мети. Дайте  їй  право  прожити  власне життя.
2. Дозвольте  дитині  бути собою, зі своїми  вадами, вразливими  місцями та  чеснотами. Приймайте  її  такою,  якою  вона  є. Підкреслюйте  її  сильні властивості.
3. Не соромтеся  виявляти  свою  любов  до дитини, дайте  їй  зрозуміти,  що  любитимете   за  будь- яких  обставин.

4. Не  бійтеся  «залюбити»  своє  маля: саджайте  його  собі  на  коліна , дивіться  йому  в  очі, обіймайте  та  цілуйте, коли  воно  того  бажає.
5. Обираючи  знаряддя  виховного впливу, удавайтеся  здебільшого  до  ласки   та  заохочення, а не  до  покарання  та  осуду.
6. Намагайтеся  щоб  ваша  любов не  перетворювалась  на  вседозволеність  та  бездоганність. Встановіть чіткі  межі дозволеного (бажано,  щоб  заборон  було  небагато-лише  найголовніші) і   дозвольте  дитині  вільно  діяти в  цих  межах. Неухильно  дотримуйтесь   встановлених  вами  заборон  і  дозволів.
7. Ніколи  не  давайте  дитині  особових  негативних   оцінювальних суджень  « ти поганий», «ти  брехливий»,  «ти  злий». Оцінювати  треба  лише   вчинок. Треба  казати : «Твій  вчинок  поганий, але  ж ти  хороший,  розумний  хлопчик  (дівчинка)  і  надалі   не  повинен  так робити».
8. Намагайтеся  впливати   на  дитину    проханням-це  найефективніший спосіб давати  їй  інструкцію.   Якщо  прохання  не виконується,  треба  переконатись, що воно  відповідає  вікові  й   можливостям  дитини. Лише  тоді  можна  вдаватися  до  прямих  інструкцій, наказів, що  буде  досить  ефективним  для  дитини, яка  звикла  реагувати   на  прохання  батьків. І  тільки  в  разі  відвертого   непослуху  батьки  можуть  думати  про  покарання. Цілком  зрозуміло,  що  воно  має  відповідати  вчинку,а дитина  має  розуміти,  за що  її  покарали. Батьки  самі  вирішують , як  покарати, але  майте  на  увазі,  що  фізичне  покарання- найтяжчий   за  своїми  наслідками  засіб  покарання. Дитина  повинна  боятися  не  покарання, а того, що  вона може  прикро  вразити  вас. Покараний-вибачений. Сторінку  перегорнуто. Про  старі  гріхи  жодного  слова! Покарання  не повинно  сприйматися  дитиною, як  перевага  вашої  сили над  її  слабкістю,  як  приниження.

9. Не забувайте, що шлях  до  дитячого  серця  пролягає  через  гру. Саме  у  процесі  гри  ви  зможете  передати   необхідні навички, знання, поняття, про  життєві правила  та  цінності,  зможете  краще   зрозуміти один одного.
10. Частіше  розмовляйте  з  дитиною ,  пояснюйте  їй  незрозумілі  явища, ситуації, суть  заборон  та  обмежень. Допоможіть  їй   навчитися  висловлювати  свої  бажання, почуття  та  переживання, тлумачити поведінку  свою  та  інших  людей.
11. Нехай  не  буде  жодного  дня  без  прочитаної  разом  книжки (день  варто  закінчувати  читанням  доброї, розумної  книжки).

12.Розмовляйте  з  дитиною,  розвивайте  її  мовлення.  Щодня  цікавтесь  її справами, переживаннями, досягненнями.

13. Дозволяйте  дитині  малювати, ліпити, розфарбовувати, вирізати, працювати  з  конструктором. Заохочуйте   її до  цього, створюйте  умови.
14. Відвідуйте  разом  театри,  музеї ( спершу  достатньо  одного  залу ,  щоб  запобігати  в  томі ,  а  згодом  поступово,  за кілька разів, слід  оглянути  всю     експозицію),організовуйте сімейні екскурсії, знайомлячи дитину з населеним пунктом де ви мешкаєте.
15. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці (підтримуйте ініціативу й бажання допомагати вам).

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Наказ від 25.09.2019 р. №123-од

План заходів  

Золотопотіцької  ЗОШ І-ІІI ступенів

 щодо попередження насильницької моделі поведінки,

випадків булінгу серед учасників освітнього процесу,   

здобувачів освіти  1-11  класів на 2019-2021 навчальний рік

ПРАВИЛА  ПОВЕДІНКИ  ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Загальні правила поведінки учнів базуються на чинному  законодавстві України

• Учень приходить до школи за 15-20 хвилин до початку занять, чистий і охайний, займає своє робоче місце , готує все необхідне навчальне приладдя до уроку.
• Школа – територія, на якій не місце для зброї, вибухових або вогненебезпечних предметів та речовин; спиртних напоїв,наркотичних речовин, сигарет (електронних також), шокерів,газових балончиків,ножів та інших небезпечних предметів.
• Йти зі школи та її території можна лише з дозволу вчителів або медичної сестри( попередньо узгодивши із батьками).
• У разі пропуску занять до 3-х днів учень представляє класному керівнику довідку або записку від батьків (осіб, що їх заміняють) про причину відсутності на заняттях. У разі пропуску більше трьох днів учень представляє довідку з медичної установи.
• Учень виявляє повагу до старших, піклується про молодших. Школярі поступаються дорогою дорослим, старші – молодшим, хлопчики – дівчаткам.
• Поза межами закладу освіти учні поводяться скрізь і усюди так, щоб не принизити свою честь і гідність, не заплямувати добре ім’я школи.
• Учні бережуть майно школи, акуратно ставляться як до свого, так і до чужого майна, дотримуються чистоти і порядку на території школи.
• До учнів, які привласнили чужі речі, застосовуються дисциплінарні стягнення. У разі спричинення збитку чужому майну, батьки учнів, які заподіяли збиток, несуть матеріальну відповідальність.
• Учні, які знайшли втрачені або забуті, на їхню думку, речі, здають черговому, який знаходиться на першому поверсі закладу освіти.
• Цькування, бійки, залякування, лихослів’я, знущання над людиною є неприпустимими формами поведінки у школі та за її межами.
• Плеєр, мобільний телефон та інші ґаджети використовуються на уроці тільки з дозволу вчителя.
• Здобувач освіти старанно виконує домашні завдання в терміни, встановлені шкільною програмою.
• На вимогу вчителя пред’являє щоденник і веде записи домашніх завдань
• Приносить на заняття всі необхідні підручники, зошити, письмове приладдя, інструменти, робочий і спортивний одяг.

Поведінка здобувачів освіти на уроках

• Під час уроку учень поводиться чемно, зосереджено, є активним, виконує ті завдання, що стосуються уроку.
• При необхідності вийти з класу, учень піднімає руку і просить дозволу у вчителя.
• Якщо учень хоче поставити питання вчителеві або відповісти, піднімає руку.
• Під час уроку учень може ставити питання вчителеві, якщо не зрозумів матеріал під час пояснення.
• Учень може в коректній формі обстоювати свій погляд і свої переконання при обговоренні різних спірних і неоднозначних питань.

Поведінка здобувачів освіти  на перервах

• Під час перерви учні:
  • підтримують чистоту і порядок на своєму робочому місці;
  • виходять з класу, якщо попросить учитель;
  • виконують вимоги чергового учня чи учителя.
• Час перерви – особистий час кожного учня. Він може проводити його на свій розсуд і не заважає іншим.
• Під час перерви учні можуть переміщатися по школі, окрім тих місць, де їм заборонено знаходитися в цілях безпеки (горище, підвал, кухня, фізична і хімічна лабораторії, майстерня, спортзал).
• Сходи, вікна не є місцем для ігор на перерві.
• Відчиняти вікна, сидіти на підвіконнях чи виглядати у відчинені  вікна учням не дозволяється.
• На перервах учні можуть звернутися до свого класного керівника, чергового учителя, дирекції школи за допомогою, якщо проти них здійснюються протиправні дії.

Поведінка здобувачів освіти в їдальні

• Під час обіду в їдальні належить дотримуватися добросусідських взаємин і поводитися пристойно.
• Учні шанобливо ставляться до працівників їдальні.
• Учні приходять в їдальню після закінчення уроку у визначений час.
• Розмовляти під час обіду слід неголосно, щоб не турбувати тих, хто їсть поряд.
• Учні прибирають посуд після прийому їжі.
• Учні дбайливо ставляться до майна шкільної їдальні.
• При вході до їдальні, учні знімають верхній одяг.

Рекомендації до зовнішнього вигляду учнів

• До школи учні приходять в одязі, що відповідає офісному стилю.
• Одяг повинен відповідати зросту, виражати пошану господаря до самого себе і суспільства.
• Рекомендується не використовувати косметику і не носити прикраси на заняття.
• Спортивний одяг, призначений для уроків фізкультури, на інших уроках недоречний.
• Знаходитися в школі у верхньому одязі без особливих на те причин не дозволяється.
• На уроках трудового навчання діти повинні мати робочу форму.
• На урочисті загальношкільні заходи учні приходять у святковій формі.

Обов’язки чергового в класі

• Чергові призначаються відповідно до графіка чергування в класі.
• Черговий учень здає й приймає клас.
• Чергові допомагають вчителю підготувати клас до наступного уроку, роблять посильне прибирання класної кімнати.
• Під час перерви черговий учень (учні) провітрює клас, допомагає вчителеві розвісити навчальний матеріал для наступного уроку, роздає зошити за проханням учителя.
• Наприкінці робочого дня чергові учні готують клас для наступного робочого дня.

Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу в освітньому закладі

Згідно Закону України « Про освіту», розділ І, статті 25, 26 керівник навчального закладу:
– здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
– розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;
– сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу;
– забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:
з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
– розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;
– забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
– повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, соціальному педагогу, психологу або безпосередньо директору.
Окрім цього, дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.
Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

Зразок скарги на жорстоке поводження з дитиною у навчальному закладі

Директору
Золотопотіцької ЗОШ  І-ІІІ ступенів
Свєташ В..В.
ПІП,
учениці __ класу
що проживає за адресою:____________
телефон___________________________

ЗАЯВА

08 лютого 2019 року на перерві ______ПІП в присутності учнів словесно мене образила та нанесла тілесні пошкодження. Це призвело до нервового зриву, відмови бути присутнім на уроках. Звертаю Вашу увагу на те, що _____ПІП не вперше застосовує такий вид цькування по відношенню до мене та до інших учнів класу. Прошу вивчити факти, зазначені у заяві, та захистити мене від жорстокого поводження і психічного насилля з боку однокласниці

Дата                                                                   ____________ П.І.П

Керівник закладу:
• розглядає таке звернення та реєструє у журналі обліку звернень та повідомлень про жорстоке поводження з дітьми або загрозу його вчинення;
• з’ясовує усі обставин булінгу відповідно до Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення, затвердженого спільним наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України № 564/836/945/577;
• скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. До складу такої Комісії можуть входити педагогічні працівники, (у тому числі соціальний педагог ,психолог,) батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші зацікавлені особи.
Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.
Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.
Рішення Комісії реєструється в окремому журналі, зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.
Психологічний супровід таких осіб здійснює соціальний педагог у взаємодії із практичним психологом. З цією метою можна запровадити консультаційні години у практичного психолога і соціального педагога, скриньки довіри, оприлюднення телефонів довіри, зокрема:
– Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
– Гаряча телефонна лінія щодо боулінгу 116 000;
– Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;
– Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
– Уповноважений Президента України з прав дитини 0 44 255 76 75;
– Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
– Національна поліція України 102. Новоприйнятий Закон передбачає низку штрафів за цькування. – Штрафи за булінг становитимуть від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт.
– Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф буде більшим — від 100 до 200 мінімумів (1700 – 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
– Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 відсотків заробітку.

Порядок реагування

на доведені випадки булінгу (цькування)

1. Якщо комісія, створена для розгляду випадку булінгу (цькування),  визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, то керівник навчального закладу в обов’язковому порядку повідомляє про це  уповноваженим підрозділам:

•  Ювінальній поліції Бучацького відділу Національної поліції;
• Службі у справах дітей Бучацького  району.

2. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції із заявою.

Телефони довіри

• Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
• Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
• Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;
• Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
• Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;
• Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
• Національна поліція України 102.